Про впевненість, що в Мелітополі і Бердянську ніхто не чекав на росію
Ми маємо чітко розділити: що таке колаборація, що таке зрадництво і що таке, коли люди вимушено залишилися на окупованій території? Так от, 90% які залишилися в окупації – вони не зрадники.
Чи зрадник той викладач, який працює в школі? Так!
Чи зрадник дитина, яка навчається в школі по російській програмі? Ні!
Чи зрадник батько, який відвів дитину в школу на ТОТ? Я так не вважаю!
Чи зрадник людина, яка ходить і агітує за рф-ію? Так?
Ми маємо не боятися цих тем. Це ж наші люди, ми маємо комунікувати. Ми не повинні заганяти їх. Чого хоче ворог? Саме щоб ми їх заганяли. Говорили, що всі хто там залишилися – зрадники. І з чим нам повертатись тоді?
Ми маємо застосовувати всі стандартні і нестандартні речі, щоб тримати комунікацію. Не можна в кожному шукати ворога.
Зверну увагу на деталь, яку варто зрозуміти. Мелітополь був повністю окупований, російські війська контролювали все. Але до 9 травня 2022 року жодна людина з російським прапором не вийшла. А в цей день вони організували «побєдобєсіє», завезли якихось людей і вийшли деякі місцеві з російськими прапорами.
В Бердянську, в Мелітополі всі визначилися після 2014 року. Тоді відбувся цей водорозділ. Були люди з різними думками і поглядами, але я ні від жодної людини не чув, що вона в Мелітополі чекає приходу росії.
Про відбудову Мелітополя, Бердянська, Маріуполя
Ми з командою працюємо над створенням такого собі «Приазовського Рамштайну». В нас більше 30 країн і більше 50 міст та регіонів, з якими ми комунікуємо. Жодне місто не буде здатне самотужки допомогти окремо Мелітополю, Маріуполю, Бердянську. Але якщо їх 50 – то кожен в своїй долі може це зробити.
При деокупації потрібно захистити людей. Дати їм план дій - як себе вберегти. Про будівлі взагалі не думаю. Відбудуємо, зробимо ще краще. Фото: скріншот "Зе інтерв'юер"
В нас є три основні пункти відбудови:
Перше, по швидкому вставити вікна, запустити комунікації. На це знадобиться близько 30 днів. Ми справимось.
По-друге, це примирення людей. Це буде найскладніше. Яким чином, хто має це робити, хто має бути тим мірилом, хто буде між собою робити примирення? Це церкви, це громадські організації, це громадські лідери… Саме з ними ми зараз співпрацюємо і напрацюємо шляхи цього примирення.
І третє: про розвиток. Ми маємо зробити значно більше і краще, ніж було до того. Що зробив ворог? Він приніс війну. Ми маємо принести більші зарплати, розвинену економіку, комунікацію з ЄС. Саме такими козирями ми маємо бити. Не розмовами, як ворог робить в своїй пропаганді. А діями.
Проблеми переселенців не розуміють люди, які нічого не втратили
Я в таких же обставинах як і інші переселенці, які вимушені шукати нові шляхи, здобувати нове житло. Це ті обставини, які не зрозумілі людям, які нічого не втратили. Я з цим дуже часто стикаюсь. Оточуючі не розуміють людей, які втратили все.
Принципова річ. Люди втратили не по своїй вині, не через свою халатність. Вони втратили через те, що ми всі, як держава, не змогли їх захистити. І тому зараз (прим. – коли люди виїхали на підконтрольну територію) держава має забезпечити цей захист. Всі державні інституції, всі мешканці держави. Вони не мають виставляти рахунки за оренду вдвічі більші, ніж вони були до 24 лютого, а мають допомогти переселенцям.
Є трагічна ситуація в нашій державі, яку я і мої колеги зараз відчувають. Сьогодні величезна кількість мешканців вважають, що зупинка війни на тих кордонах, де вона зараз – це ок! І це також про відношення до переселенців, також про допомогу переселенцям, але це значно більше про захист своїх інтересів. Ті хто таке пропонують – вони недооцінюють, що буде через декілька років.
Людяності, об’єднаності не вистачає. Як це було в перші дні повномасштабної війни.
Минулого тижня в Кабмін узгодив призначення Івана Федорова на посаду голови Запорізької обласної військової адміністрації. Тепер слово за Президентом України Володимиром Зеленським, який має підписати відповідний указ.Фото: скріншот "Зе інтерв'юер"
