На ЖБК виробляли «зуби дракона» для окупантів
Впродовж 2022 року завод випускав протитанкові конструкції, так звані "зуби дракона" на замовлення військових рф, а також бетонні плити на замовлення окупантів для будівництва та ремонту будинків у Маріуполі.
В реєстрах країни-агресора директором заводу значиться Сергій Ткаченко. Це колишній заступник мера Бердянська, депутат обласної ради від опзж і наближена людина до обвинуваченого у держзраді нардепа від тієї ж проросійської політсили Олександра Пономарьова.
Джерела на окупованій території стверджують, що через корупцію керівництва ЖБК і фінансові зловживаннями на вартості будівельних матеріалів окупанти припинили співпрацю із заводом.
Заказів немає. Отож, чверті кадрового складу видали трудові і помахали рукою. Зарплатня діючих працівників спустилася до 13000-15000 рублів. В переводі на гривні це звучить як – дуже мало.
По промисловості в Бердянську в росіян все добре лише з обіцянками
Повна конкурентна неспроможність росіян на міжнародному ринку загальновідома. Для того, щоб викачувати ресурси і продавати їх в такому вигляді – достатньо початкової школи. Організувати якісне виробництво, знайти ринки збуту, налаштувати логістику – тут вже треба думати.
Якщо взяти досвід захопленої ДНР, то із 94 робочих шахт, які забрали в 2014 році у України, при покровительстві росіян в 2018-му лишилося лише 25. А на сьогодні окупанти взагалі лишають на тій території лише 15. Така сама історія і з підприємствами. То чому в Бердянську мало бути інакше?
Майже за два роки окупації в плані розвитку промисловості у росіян і псевдо-влади гармонія лише з обіцянками. Там в їх вологих бажаннях і агітках всі радянські підприємства працюють в три зміни. В реальності ми не бачимо жодного натяку на реанімацію чи запуск хоч якогось заводу.
Ну і ставлення до робочих людей помітне. Якщо ти не в погонах і не на держслужбі – будь-ласка мінімалочку на карту або взагалі додому.
