Відео про бердянців
Проживати тугу без втечі від неї. Історія бердянки Катерини
Бердянка Катерина не тікає від туги, яку відчуває за домом. Вона дає собі можливість проживати її: дивиться відео в тік-тоці про рідне місто, плаче, а тоді з новими силами рухається далі. Про переїзди, тугу за домом та роботу в бьюті-індустрії – дивіться в сюжеті.
«Він був для мене найкращим чоловіком». Розмова з Олесею Пшеничною – дружиною загиблого воїна Антона Пшеничного.
Олеся Пшенична – дружина полеглого захисника Антона «Гомера» Пшеничного. Життя воїна обірвалося в Торецьку 13 березня 2025 року – лише за п’ять днів до того, як йому мало виповнитися тридцять один.
Від спогадів про море до великих можливостей столиці. Історія Ані з Бердянська
Аня – СММ–фахівчиня у великій б’юті-компанії, яка перетворила свій досвід переселенки з Бердянська на внутрішню силу та професійну стійкість. Виїхавши з окупації в червні 2022-го, вона пройшла шлях від стресу через величезні столичні відстані до повного прийняття ритму Києва, де сьогодні будує кар’єру, створює креативний контент та знаходить нові сенси в комунікації.
«Морські пейзажі змінились на гори». Історія бердянського художника Володимира Жаркова
Це бердянський художник Володимир Жарков. Він писав картини з морськими краєвидами з далеких 90-х, багато їздив на велосипеді та жив своє краще життя. Але війна змінила все. Нині пан Володимир разом з дружиною проживає в Ворохті, море змінилося на гори не лише в реальності, а й на холстах. Це бердянський художник Володимир Жарков. Він писав картини з морськими краєвидами з далеких 90-х, багато їздив на велосипеді та жив своє краще життя. Але війна змінила все. Нині пан Володимир разом з дружиною проживає в Ворохті, море змінилося на гори не лише в реальності, а й на холстах. Детальніше про митця дивіться в нашому сюжеті
«Інтуїція підказала їхати з Бердянська до повномасштабного вторгнення». Бердянка Марина про виїзд, роботу в Києві та переїзд до Бурга
Марина виїхала з Бердянська за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення. Жінка каже, що інтуїтивно відчула біду, тож зібрала валізи та поїхала до доньки в Київ.
Дім там, де рідні. Історія бердянки, яка знаходить сили в новому житті та мріє повернутись до моря
Настя каже: її дім там, де чоловік. Та попри адаптацію до нового життя, дівчина мріє поїхати до рідного Бердянська, погуляти біля моря та насолодитися закатами сонця.
Про роботу в казино, зруйнований будинок через російську атаку в Києві та плетіння селянок. Історія бердянки Наталії Луєнко
Наталія живе в Києві вже двадцять років, проте щиро зізнається: стати «своєю» у столиці їй так і не вдалося. Жінка навіть роздумувала над тим, щоб повернутися до рідного Бердянська. Вона й досі дбайливо зберігає квиток «Бердянськ – Київ» та плекає мрію, що одного разу він знову знадобиться їй для подорожі додому.
«Мрію про власний салон». Історія колористки з Бердянська
Бердянка Анастасія рік прожила в окупації працюючи в салоні краси. Але в 2023 році дівчина виїхала до Черкас, де продовжує розвиватися в своїй сфері. Зізнається, що перший час було тяжко. Та сьогодні вона має улюблену роботу, стосунки та цілі. Детальніше дивіться у сюжеті.
«Я ніколи не хотів бути викладачем в школі». Історик та бердянець Юрій Красніков про викладання, жорстокість росіян та можливу деокупацію
Для Юрія Краснікова війна почалася із відчуття небезпеки у власному помешканні. Після того як навесні 2022 року до його дверей постукали з обшуками, хлопець з родиною був змушений залишити окупований Бердянськ. Поки він шукав прихистку, у його родинному гнізді господарювали загарбники – вони нищили все, що ідентифікувало власників як українців, розводячи багаття з вишитих рушників та історичної літератури.
Від виснажливої окупації до дружньої Нормандії. Бердянка Дарія про біженство, нову роботу та інтеграцію
Дарія пів року жила в окупації, ще пів року – в Польщі, де доводилось працювати по 12 годин. Наразі вона з хлопцем будує життя в Нормандії, працює в будинку літніх людей, проводить онлайн-тренування. Спорт та книжки допомагають дівчині триматися. Детальніше – в сюжеті